Цюрихський університет
| Цюрихський університет | |
|---|---|
UZH | |
| Центральний корпус Цюрихського університету | |
| 47°22′29″ пн. ш. 8°32′54″ сх. д. / 47.374722222222° пн. ш. 8.5483333333333° сх. д. | |
| Тип | державний (публічний) |
| Країна | |
| Розташування | |
| Засновано | 1833 |
| Ректор | Андреас Фішер (Andreas Fischer) |
| Студентів | 24 231 осіб (2007/2008) |
| Співробітників | 7 593 особи |
| Професорів | 512 |
| Членство у | |
| Складається з | Юридична бібліотека Цюрихського університетуd, Головна бібліотека Цюрихського університетуd, Q110800017?, Center for Historical Mediologyd, University Library Zurichd, Q124809372? і Q124833177? |
| Випускники | Категорія:Випускники Цюрихського університету |
| Штаб-квартира | Цюрих |
| Сайт | uzh.ch |
| | |
Цюрихський університет (нім. Universität Zürich) — класичний університет у швейцарському місті Цюриху, найбільший університет у країні.
У Цюрихському університеті в наш час (друга половина 2000-х років) навчається близько 24 000 студентів[5]. Найбільшим і найвідомішим факультетом вишу є філософський факультет, на якому навчаються близько 48 % від загалу студентів.
Університет у Цюриху був заснований у 1833 році, коли три існуючі на той час школи — відповідно теологічна (заснована Ульріхом Цвінглі 1525 року), правова й медична об'єдналися із щойно створеним філософським факультетом.
Цюрихський університет має ту особливість, що був створений у республіканській державі, відтак без участі монарха і/або Церкви. Одним з ініціаторів заснування університету в Цюриху був історик і літературознавець Йоганн Каспар фон Ореллі.
Від 1847 року право на відвідання лекцій у Цюрихському університеті дістали жінки.
У 1905 році чисельність студентів у виші вперше перевищила тисячу осіб.
У теперішній час (2000-ні) у Цюрихському університеті діють такі факультети:
- теологічний;
- юридичний;
- економічний;
- медичний;
- ветеринарний;
- філософський;
- математики і природознавчих наук.
Цюрихський університет пишається тим, що в його стінах навчалися великі вчені — лауреати Нобелівської премії[6]:
- Рольф Цинкернагель, нобелівський лауреат з медицини (1996).
- Карл Александр Мюллер, нобелівський лауреат з фізики (1987).
- Вальтер Гесс, нобелівський лауреат з медицини (1949).
- Леопольд Ружичка, нобелівський лауреат з хімії (1939).
- Пауль Каррер, нобелівський лауреат з хімії (1937).
- Петер Дебай, нобелівський лауреат з хімії (1936).
- Ервін Шредінгер, нобелівський лауреат з фізики (1933).
- Альберт Ейнштейн, нобелівський лауреат з фізики (1921).
- Макс фон Лауе, нобелівський лауреат з фізики (1914).
- Альфред Вернер, нобелівський лауреат з хімії (1913).
- Теодор Моммзен, нобелівський лауреат з літератури (1902).
- Вільгельм Конрад Рентген, перший нобелівський лауреат з фізики (1901).
Інші відомі випускники:
- Аніта Аугспург — німецька юристка, акторка, письменниця, діячка антивоєнного та феміністського руху.
- Карл Якоб Буркхардт — швейцарський науковець і дипломат.
- Тавада Йоко — німецька і японська письменниця.
- Емілі Арнесен — норвезька зоологиня; друга жінка в Норвегії, котра захистила докторську дисертацію.
- ↑ а б в https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://www.swissuniversities.ch/en/organisation/members
- ↑ https://idw-online.de/de/institution94
- ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ Studierende an den universitären Hochschulen: Basistabellen. Bundesamt für Statistik BFS. 2008. Архів оригіналу (xls) за 22 серпня 2011. Процитовано 13 августа.
- ↑ Universität Zürich Nobelpreisträger [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цюрихський університет
- Офіційна вебсторінка